Невідоме про відоме

Футбол — це найпопулярніший та масовий спорт у світі. Він дарує радість мільйонам уболівальників, доходи футбольних клубів змагаються з бюджетами деяких країн, а популярність кращих гравців затьмарює славу політиків і телезірок. 

Точну історію виникнення футболу простежити важко, тому що в різні часи і в різних країнах існували досить схожі ігри з м'ячем. Однак сучасна версія футболу бере початок у XIX столітті, коли серед студентів англійських коледжів стала популярною гра, в якій необхідно було забити м'яч у ворота суперника ногами або іншими частинами тіла. У кожному коледжі існували свої правила, що дуже ускладнювало проведення товариських зустрічей. Перша спроба створити єдині правила була зроблена 1846 року. Трохи пізніше, у 1855 році був заснований перший футбольний клуб «Шеффілд». У 1863 році після довгих переговорів був прийнятий звід правил Футбольної асоціації Англії, що можна вважати датою народження сучасного футболу.

У багатьох англомовних країнах футбол називають словом «соккер» (soccer). Ця назва походить від видозміненого словосполучення association football («футбол за правилами Асоціації»). Тієї самої Футбольної асоціації Англії, про яку ми розповіли в попередньому пункті. Як правило, назва «соккер» популярне в тих країнах, де мають поширення і інші види футболу, наприклад регбіліг, американський футбол і канадський футбол.

Найбільший рахунок в історії був зафіксований на Чемпіонаті Мадагаскару з футболу. Клуб AS Adema виграв у вирішальному матчі у команди Stade Olympique l Emyrne з рахунком 149:0. Причому всі голи були забиті футболістами у свої власні ворота. Справа в тому, що гравці однієї з команд образилися на несправедливе, на їхню думку, рішення арбітра і в знак протесту почали забивати м'яч у свої ворота. До кінця матчу встигли забити майже півтори сотні, чим і увійшли в історію.

Символом футболу є м'яч. Але далеко не всі любителі цього спорту знають, що 80% професійних футбольних м'ячів виробляються в Пакистані. У цій далеко не самій футбольній країні на кордоні з Індією є місто Сиялкот, на фабриках якого виготовляються вручну кращі шкіряні м'ячі у світі.

Світові рекорди з легкої атлетики — це найвищі результати, показані атлетом або командою у порівнянних та повторюваних умовах. Світові рекорди ратифікуються за правилами IAAF і можуть встановлюватися на офіційних змаганнях IAAF згідно зі списком дисциплін. Існує також поняття вищого світового досягнення, тобто рекорду у виді, що не входить до списку легкоатлетичних дисциплін, затверджених IAAF, наприклад, в бігу на 500 метрів або метанні ваги. У всіх дисциплінах рекорди вимірюються в метричній системі (метри, секунди) за винятком бігу на 1 милю.

Перші вищі світові досягнення історично відносять до середини XIX століття. Тоді в Англії з'явився інститут професійних спортсменів і вперше почали заміряти найкращий час у бігу на 1 милю. Починаючи з 1914 року і появи IAAF, встановлюється централізована процедура фіксації рекордів, і був визначений перелік дисциплін, в яких реєструвалися світові рекорди.^[3]

На Олімпіаді в Мехіко в 1968 році вперше почали використовувати повністю автоматизовану систему вимірювання часу з точністю до сотих часток секунди (Джим Хайнс, 9,95 c в бігу на 100 м). З 1976 року IAAF встановила використання автоматики для визначення часу в спринті як обов'язкова умова. ^[4]

Найстаршим світовим рекордом в дисциплінах легкої атлетики, які входять до програми Олімпійських ігор, є рекорд в бігу на 800 метрів на відкритих стадіонах у жінок (1:53,28), встановлений 26 липня 1983 Яромілою Кратохвіловою (Чехословаччина).

Найстаршим світовим рекордом із зареєстрованих в дисциплінах, що входять в програму чемпіонатів світу, є зимовий рекорд у штовханні ядра у жінок (22,50 м), встановлений 19 лютого 1977 Геленою Фібінгеровою^[en] (Чехословаччина).